Ти тут

Фактори і резерви зниження витрат на виробництво

Резерв зниження матеріальних витрат на виробництво запланованого випуску продукції за рахунок впровадження нових технологій та інших заходів визначають шляхом перемноження різниці між витратою матеріальних ресурсів на одиницю

Реферат: Резерви зниження собівартості продукції галузі
Кіровська державна медична академія
Вятський медико-технічний коледж
Спеціальність: монтаж, технічне обслуговування і ремонт медичної техніки
Курс 3, очне відділення
Курсова робота
студента: Казакова Дениса Семеновича
Тема: Резерви зниження собівартості продукції галузі
Робота розглянута: ___________________ Керівник: _________________
зміст
1. Запровадження ................................................................................. .3
2.1 Аналіз собівартості продукції ................................................ .4
2.2 Техніко-економічні фактори та резерви зниження собівартості ... 8
2.3 Собівартість товарної продукції та аналіз витрат на сировину і матеріали ................................................................................. .15
2.4 Аналіз витрат на оплату праці ........................................... ...... 16
2.5 Резерви зниження комплексних витрат .............................. .. ...... 18
2.6 Собівартість промислової продукції і її структура .................. 22
2.7 Планування собівартості продукції ....................................... .28
2.8 Шляхи зниження собівартості продукції ............ .. ........................ .32
3. Висновок .................................................................................... ..41
4. Список використаної літератури ................................................ ... 45
Вступ
В даний час в Росії розвивається виробництво, а разом з ним ринок і економіка країни. Якщо раніше на початку дев`яностих років при дефіциті товарів не стояла гостра проблема реалізації продукції, то сьогодні можна сказати, що вона існує. З процесом наповнення ринку товарами і послугами зростає конкуренція, що змушує кожного учасника ринку боротися за своє місце. У конкуренції перемагає той, у кого вища якість і нижча ціна на продукцію або послугу. Саме ці два основні чинники впливають на результат боротьби, а резерв поліпшення цих факторів як раз і укладені в собівартість.
Аналіз собівартості продукції
Отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як вирішує підприємство питання зниження собівартості продукції.
Безпосередньою завданням аналізу є: перевірка обгрунтованості плану по собівартості, прогресивності норм витрат-оцінка виконання плану і вивчення причин відхилень від нього, динамічних ізмененій- виявлення резервів зниження себестоімості- пошук шляхів їх мобілізації.
Виявлення резервів зниження собівартості має спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв`язків.

Основним завданням аналізу собівартості продукції підприємства є виявлення резервів зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Витрати живої і матеріалізованої праці в процесі виробництва складають витрати виробництва. В умовах товарно-грошових відносин і господарської відособленості підприємства неминуче зберігаються відмінності між суспільними витратами виробництва і витратами підприємства. Громадські витрати виробництва - це сукупність живої і матеріалізованої праці, що знаходить вираз у вартості продукції. Витрати підприємства складаються з усієї суми витрат підприємства на виробництво продукції і її реалізацію. Ці витрати, виражені в грошовій формі, називаються собівартістю і є частиною вартості продукту. У неї включають вартість сировини, матеріалів, палива, електроенергії та інших предметів праці, амортизаційні відрахування, заробітна плата виробничого персоналу та інші грошові витрати. Зниження собівартості продукції означає економію уречевленої і живої праці і є найважливішим фактором підвищення ефективності виробництва, зростання накопичень.
Найбільша частка у витратах на виробництво промислової продукції припадає на сировину і основні матеріали, а потім на заробітну плату і амортизаційні відрахування. У легкій промисловості частка сировини і основних матеріалів становить 86%. Собівартість продукції знаходиться у взаємозв`язку з показниками ефективності виробництва. Вона свідчить про велику частина вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва. Це вплив проявляється в залежності від змін у техніці, технології, організації виробництва, в структурі і якості продукції і від величини витрат на її виробництво. Аналіз витрат, як правило, проводиться систематично протягом року з метою виявлення внутрішньовиробничих резервів їх зниження.
Для аналізу динаміки зміни вартості продукції використовується ряд показників. До них відносяться: кошторис витрат на виробництво, собівартість товарної і реалізованої продукції, зниження собівартості порівнянної товарної продукції і витрати на один карбованець товарної (реалізованої) продукції.
Кошторис витрат на виробництво - найбільш загальний показник, який відображає всю суму витрат підприємства на його виробничої діяльності в розрізі економічних елементів. У ній відображені, по-перше, всі витрати основного і допоміжного виробництва, пов`язані з випуском товарної і валової продукції-по-друге, витрати на роботи та послуги непромислового характеру (будівельно-монтажні, транспортні, науково-дослідні і проектні та ін.) - по-третє, витрати на освоєння виробництва нових виробів незалежно від джерела їх відшкодувань. Ці витрати обчислюють, як правило, без урахування внутрішньозаводського обороту.

Резерви зниження комплексних витрат. Аналіз комплексних витрат дозволяє виявити додаткові резерви зниження витрат на виробництво продукції, підвищення ефективності виробництва.

У собівартість товарної продукції включають всі витрати підприємства на виробництво і збут товарної продукції в розрізі калькуляційних статей витрат. Собівартість реалізованої продукції дорівнює собівартості товарної з відрахуванням підвищених витрат першого року масового виробництва нових виробів, що відшкодовуються за рахунок фонду освоєння нової техніки, плюс виробнича собівартість продукції, реалізованої із залишків минулого року. Витрати, що відшкодовуються за рахунок фонду освоєння нової техніки, включаються в собівартість товарної, але не входять в собівартість реалізованої продукції. Вони визначаються як різниця між плановою собівартістю першого року масового виробництва виробів і собівартістю, прийнятої при затвердженні цін:
СР = СТ - ДТ + (СП2 - СП1),
де СР - собівартість реалізованої продукції
СТ - собівартість товарної продукції
ДТ - підвищені витрати першого року масового виробництва нових виробів, що відшкодовуються за рахунок фонду освоєння нової техніки
СП1, СП2 - виробнича собівартість залишків нереалізованої (на складах і відвантаженої) продукції відповідно на початок і кінець року.
Для аналізу рівня собівартості на різних підприємствах або її динаміки за різні періоди часу витрати на виробництво повинні приводитися до одного обсягу. Собівартість одиниці продукції (калькуляція) показує витрати підприємства на виробництво і реалізацію конкретного виду продукції в розрахунку на одну натуральну одиницю. Калькуляція собівартості широко використовується в ціноутворенні, господарському розрахунку, плануванні і порівняльному аналізі.
Показник зниження собівартості яку можна товарної продукції застосовується для аналізу зміни собівартості в часі при порівнянному обсязі і структурі товарної продукції на тих підприємствах, які мають стійкий за часом асортимент виробів. Під порівнянної розуміють таку продукцію, яка вироблялася серійно або масово в попередньому році. До неї відноситься і частково модернізована продукція, якщо ці зміни не привели до введення нових моделей, стандартів і технічних умов.
Витрати на один карбованець товарної (реалізованої) продукції - найбільш відомий на практиці узагальнюючий показник, який відображає собівартість одиниці продукції у вартісному вираженні знеособлено, без розмежування її по конкретних видах. Він широко використовується при аналізі зниження собівартості і дозволяє, зокрема, характеризувати рівень і динаміку витрат на виробництво продукції в цілому по промисловості.
Решта зустрічаються на практиці показники собівартості можна підрозділити за такими ознаками:
- за складом врахованих витрат - цехова, виробнича, повна собівартість;
- за тривалістю розрахункового періоду - місячна, квартальна, річна, за ряд років;
- за характером даних, що відбивають розрахунковий період, - фактична (звітна), планова, нормативна, проектна (кошторисна), прогнозована;
- За масштабами охоплюваного об`єкта - цех, підприємство, група підприємств, галузь, промисловість і т.п.
Техніко-економічні фактори та резерви зниження собівартості
В даний час при аналізі фактичної собівартості продукції, що випускається, виявленні резервів і економічного ефекту від її зниження використовується розрахунок по економічних факторах. Економічні чинники найповніше охоплюють всі елементи процесу виробництва - засоби, предмети праці і сама праця. Вони відображають основні напрями роботи колективів підприємств по зниженню собівартості: підвищення продуктивності праці, впровадження передової техніки і технології, краще використання устаткування, здешевлення заготівлі і краще використання предметів праці, скорочення адміністративно-управлінських та інших накладних витрат, скорочення браку і ліквідація непродуктивних витрат і втрат .
Економія, що обумовлює фактичне зниження собівартості, розраховується по наступному складу (типового переліку) факторів:
1. Підвищення технічного рівня виробництва. Це впровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів- поліпшення використання та застосування нових видів сировини і матеріалів-зміна конструкції і технічних характеристик виробів-інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.
По даній групі аналізується вплив на собівартість науково-технічних досягнень і передового досвіду. По кожному заходу розраховується економічний ефект, який виражається в зниженні витрат на виробництво. Економія від здійснення заходів визначається порівнянням величини витрат на одиницю продукції до і після впровадження заходів і множенням отриманої різниці на обсяг виробництва в планованому році:
Е = (СС - СН) * АН,
де Е - економія прямих поточних витрат
СС - прямі т


Основні джерела резервів зниження собівартості продукції: збільшення обсягу її виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності організації- скорочення витрат на її виробництво.


alt = "Резерви зниження собівартості являють собою елементи витрат, за рахунок економії яких можуть бути знижені витрати виробництва. Розглянемо основні джерела та чинники зниження собівартості на підприємстві." gt;Скорочення цих витрат - прямий резерв зниження собівартості продукції. Основними завданнями бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції є: облік обсягу

Резерви зниження витрат є відповідні елементи витрат, за рахунок економії яких будуть знижені витрати виробництва.


alt = "Рентабельність витрат розраховується шляхом відношення прибутку до суми витрат на виробництво продукції. Значні резерви закладені в зниженні витрат на підготовку і освоєння нових видів продукції і нових технологічних процесів" gt;Резерви зниження собівартості являють собою елементи витрат, за рахунок економії яких можуть бути знижені витрати виробництва. Фактори зниження собівартості на підприємстві поділяються на дві групи

Сумарні витрати на ресурси і матеріали залежать від обсягу і структури виробництва, кількості і ціни ресурсів Для кожного підприємства визначаються найбільш значущі резерви зниження матеріальних витрат (морально застаріла


alt = "Для того щоб знайти резерви зниження собівартості товару, необхідно знати структуру собівартості Один з яких полягає в тому, що на підприємствах обов`язково повинні прийматися заходи по економії витрат на виробництво." gt;Практика показує, що в силу розвитку автоматизації виробництва, посилення інфляційних процесів об`єктивно сума і частка непрямих витрат у собівартості продукції зростає. Резерв зниження витрат на оплату праці.

Шляхи та резерви зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. виробнича собівартість - витрати на виробництво продукції


- Визначення поняття резерви зниження собівартості. - Розгляд факторів, що впливають на резерви зниження собівартості. У собівартість включають всі витрати підприємства на виробництво і збут даної продукції в розрізі3.6. контроль витрат і резерви їх зниження. Зниження собівартості продукції - важливе завдання в діяльності підприємств і фірм У процесі аналізу витрат на виробництво і собівартості продукції, що випускається промислове підприємство

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділися в соц мережах:
Схожі повідомлення