Ти тут

Внутрипроизводственная собівартість це

На основі аналізу собівартості виявляються внутрішньовиробничі резерви і розробляються організаційно-технічні заходи підвищення

курсова собівартість
Приватне установа освіти
ТЕХНІКУМ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА
Курсовий проект на тему: Собівартість продукції, її облік і шляхи зниження
учня (-йся) 5 курсу
гр. Т -111 І.О. Прізвище
керівник
викладач І.О. Прізвище
Мінськ, 2006
ЗМІСТ
Вступ . 3
1 Поняття собівартості та її аналіз. 4
2 Методи обліку витрат і калькулювання собівартості .. 6
2.1 Нормативний метод. 6
2.2 Позамовний метод. 8
2.3 Попроцессний метод. 11
2.4 Попередільний метод облік витрат. 14
3 Планування собівартості продукції .. 17
4 Зниження собівартості продукції .. 20
5 Собівартість продукції - розрахункова частина. 26
Висновок. 29
Список використаної літератури ... 30 Введення
У сучасній, що швидко змінюється, обстановці переходу до ринку, управлінню підприємства необхідно постійно проводити аналіз діяльності фірми для прийняття управлінських рішень. Для аналізу і прийняття рішень необхідна вихідна інформація, таку інформацію отримують з ряду економічних показників - одним з яких є собівартість. Цей показник є одним з найбільш важливих.
Головними завданнями розвитку економіки на сучасному етапі є всемірне підвищення ефективності виробництва, а також заняття стійких позицій підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинно вигідно виділятися на тлі підприємств того ж типу. Добре відомо, що покупця цікавить якість продукції та її ціна. Чим вище якість і нижча ціна, тим краще і вигідніше для покупця. Ці показники як раз і укладені в собівартості продукції.
Собівартість є основою визначення цін на продукцію. Систематичне зниження собівартості промислової продукції - одна з основних умов підвищення ефективності промислового виробництва. Вона безпосередньо впливає на величину прибутку, рівень рентабельності.

Внутрішньовиробничі фактори зниження собівартості. До внутрішньовиробничих факторів зниження собівартості ставляться

Тому формування витрат виробництва і обігу, їх облік мають важливе значення для підприємницької діяльності організацій. Метою цієї роботи є розгляд методів розрахунку собівартості, а також як запланувати собівартість і знизити витрати які включаються в собівартість. 1 Поняття собівартості та її аналіз
У законодавстві собівартість визначається як вартісна оцінка використовуваних в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, палива, матеріалів, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію.
Отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як вирішує підприємство питання зниження собівартості продукції.
Виявлення резервів зниження собівартості має спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв`язків.
Витрати живої і матеріалізованої праці в процесі виробництва складають витрати виробництва. В умовах товарно-грошових відносин і господарської відособленості підприємства неминуче зберігаються відмінності між суспільними витратами виробництва і витратами підприємства. Громадські витрати виробництва - це сукупність живої і матеріалізованої праці, що знаходить вираз у вартості продукції. Витрати підприємства складаються з усієї суми витрат підприємства на виробництво продукції і її реалізацію. Ці витрати, виражені в грошовій формі, називаються собівартістю і є частиною вартості продукту. У неї включають вартість сировини, матеріалів, палива, електроенергії та інших предметів праці, амортизаційні відрахування, заробітна плата виробничого персоналу та інші грошові витрати. Зниження собівартості продукції означає економію уречевленої і живої праці і є найважливішим фактором підвищення ефективності виробництва, зростання накопичень.

Внутрішньовиробничі фактори характеризують зниження собівартості, досягнуте завдяки поліпшенню якості роботи даного підприємства.

Найбільша частка у витратах на виробництво промислової продукції припадає на сировину і основні матеріали, а потім на заробітну плату і амортизаційні відрахування.
Собівартість продукції знаходиться у взаємозв`язку з показниками ефективності виробництва. Вона свідчить про велику частина вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва. Це вплив проявляється в залежності від змін у техніці, технології, організації виробництва, в структурі і якості продукції і від величини витрат на її виробництво. Аналіз витрат, як правило, проводиться систематично протягом року з метою виявлення внутрішньовиробничих резервів їх зниження. [6, c.48]
Для аналізу рівня та динаміки зміни вартості продукції використовується ряд показників. До них відносяться: кошторис витрат на виробництво, собівартість товарної і реалізованої продукції, зниження собівартості порівнянної товарної продукції і витрати на один карбованець товарної (реалізованої) продукції.
Кошторис витрат на виробництво - найбільш загальний показник, який відображає всю суму витрат підприємства на його виробничої діяльності в розрізі економічних елементів. У ній відображені: по-перше, всі витрати основного і допоміжного виробництва, пов`язані з випуском товарної і валової продукції-по-друге, витрати на роботи та послуги непромислового характеру (будівельно-монтажні, транспортні, науково-дослідні і проектні та ін.) - по-третє, витрати на освоєння виробництва нових виробів незалежно від джерела їх відшкодувань. Ці витрати обчислюють, як правило, без урахування внутрішньозаводського обороту. [5, c .169]
Для аналізу рівня собівартості на різних підприємствах або її динаміки за різні періоди часу, витрати на виробництво повинні приводитися до одного обсягу. Собівартість одиниці продукції (калькуляція) показує витрати підприємства на виробництво і реалізацію конкретного виду продукції в розрахунку на одну натуральну одиницю. Калькуляція собівартості широко використовується в ціноутворенні, господарському розрахунку, плануванні і порівняльному аналізі.
Показник зниження собівартості яку можна товарної продукції застосовується для аналізу зміни собівартості в часі при порівнянному обсязі і структурі товарної продукції на тих підприємствах, які мають стійкий за часом асортимент виробів. Під порівнянної розуміють таку продукцію, яка вироблялася серійно або масово в попередньому році. До неї відноситься і частково модернізована продукція, якщо ці зміни не привели до введення нових моделей, стандартів і технічних умов.
Витрати на один карбованець товарної (реалізованої) продукції - найбільш відомий на практиці узагальнюючий показник, який відображає собівартість одиниці продукції у вартісному вираженні знеособлено, без розмежування її по конкретних видах. Він широко використовується при аналізі зниження собівартості і дозволяє, зокрема, характеризувати рівень і динаміку витрат на виробництво продукції в цілому по промисловості. [3, c.36]
Решта зустрічаються на практиці показники собівартості можна підрозділити за такими ознаками:
- за складом врахованих витрат - цехова, виробнича, повна собівартість;
- по тривалості розрахункового періоду - місячна, квартальна, річна, за ряд років;
- за характером даних, що відбивають розрахунковий період, - фактична (звітна), планова, нормативна, проектна (кошторисна), прогнозована;
- За масштабами охоплюваного об`єкта - цех, підприємство, група підприємств, галузь, промисловість і т.п.

Для визначення повної собівартості продукції до виробничої собівартості додають внутрішньовиробничі (комерційні) витрати


alt = "Для внутрішньовиробничого планування і виявлення резервів зниження собівартості продукції необхідно знати не тільки загальну суму витрат кожного" gt;Для внутрішньовиробничого аналізу та виявлення резервів зниження собівартості продукції необхідно знати не тільки загальну суму витрат кожного підприємства з того чи іншого економічного елементу

82 Виконання внутрішньовиробничого завдання і динаміка показників собівартості продукції.


alt = "Собівартість продукції, напрямки та шляхи її зниження. Внутрішньовиробничі фактори пов`язані з поліпшенням використання всіх" gt;8.2. Основні напрямки зниження собівартості будівельних робіт. До внутрішньовиробничих факторів належать: вдосконалення

До внутрішньовиробничих факторів належать ті, на які в Для того щоб знайти резерви зниження собівартості товару, необхідно знати структуру


Зниження собівартості займає одне з перших місць (серед факторів Їх об`єднують в дві групи: внутрішньовиробничі і позавиробничі.3. Методичні основи внутрішньовиробничого ціноутворення. Слайд 10. Нормативна собівартість відображає результати виробництва в зіставленні з

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділися в соц мережах:
Схожі повідомлення